Динаміка шифрування податкової системи та регулювання в Казахстані
1. Вступ
1.1 Загальний огляд країни
Казахстан є республікою, що розташована на перетині Євразійського континенту, та є найбільшою країною без виходу до моря у світі. Після проголошення незалежності 16 грудня 1991 року Казахстан став однією з країн Центральної Азії з швидким економічним розвитком та відносно стабільною політичною ситуацією. Варто зазначити, що Казахстан виділяється в сфері видобутку біткойнів: станом на березень 2025 року вже зареєстровано 75 офіційних компаній з видобутку.
1.2 Якісна характеристика цифрових активів
Згідно з законами Казахстану, цифрові активи - це майно, створене у електронній цифровій формі, що має специфічні цифрові коди та шифрувальні характеристики. Вони не є одиницями обліку грошей або законною валютою, а реєструються та захищаються за допомогою технології розподілених даних. Міжнародний фінансовий центр Астани додатково уточнює, що цифрові активи є цифровим вираженням вартості, яке може використовуватися як засіб обміну, одиниця виміру або засіб накопичення, але не випускається або не гарантується жодним урядом.
2. Шифрування податкової політики та її динаміка
2.1 Загальна інформація про податкову систему
Податкова система Казахстану в основному включає податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість та інші податки. Новий Кодекс податків, який набрав чинності в 2018 році, є основою податкового законодавства країни.
2.2 шифрування податкової політики
З 1 січня 2022 року Казахстан запровадив податок на споживану електроенергію під час видобутку цифрових активів. З 1 січня 2024 року ставка податку на електроенергію для видобутку цифрових активів становитиме 2 тенге/кВт·год.
Компанії, що займаються індустрією цифрових активів, повинні сплачувати 20% корпоративного податку на прибуток, але фактичний дохід від продажу цифрових активів не враховується в загальному річному доході. Фізичні особи, які продають цифрові активи, повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб, ставка для резидентів складає 10%, а для нерезидентів зазвичай 20%.
Варто зазначити, що під час податкового аудиту 2024 року були виявлені деякі порушення, зокрема недостатня сплата податків підприємствами та заниження доходів фізичними особами, що спонукало податкові органи посилити контроль за всім процесом роботи з цифровими активами.
3. Політика регулювання цифрових активів та її динаміка
3.1 Політика регулювання цифрових активів
Астанинський міжнародний фінансовий центр ( AIFC ) є важливим органом регулювання цифрових активів в Казахстані. У 2018 році створено Астанинську службу управління фінансовими послугами ( AFSA ), яка відповідає за регулювання фінансових операцій в AIFC. Прийнятий у 2023 році "Закон про цифрові активи" заклав правову основу для випуску, обігу та видобутку цифрових активів.
3.2 Останні новини щодо регулювання цифрових активів
На початку 2025 року Казахстан прискорив розвиток системи регулювання цифрових активів. Національний банк опублікував річний звіт "Розвиток національної цифрової фінансової інфраструктури (NDFI)", зосередивши увагу на проекті цифрового тенге та нових застосуваннях цифрових активів у публічних та шифрування платежах.
Президент Казахстану закликав створити більш широку інфраструктуру для легальної обігу цифрових активів та сприяти розробці відповідної правової бази. Національний банк працює над змінами в законодавстві, плануючи регулювати середовище обігу цифрових активів на національному рівні.
Крім того, Казахстан створює регуляторний пісочницю для цифрових активів і планує впровадити ліцензійну систему для постачальників послуг з торгівлі цифровими активами. Уряд також оголосив про створення пілотної зони "CryptoCity", щоб досліджувати застосування цифрових активів у повсякденних транзакціях, і розпочав проект "шифрування-карт", що дозволяє споживачам використовувати безготівкові транзакції, пов'язані з гаманцями, які зберігаються у ліцензованих біржах.
4. Підсумок
Казахстан демонструє відкриту та підтримуючу позицію в сфері цифрових активів, активно вдосконалюючи регуляторну систему та будуючи сучасну інфраструктуру цифрових активів. Ці заходи не тільки закладають основу для розвитку індустрії цифрових активів, але й сприяють підвищенню статусу Казахстану в глобальній цифровій економіці. З поступовою реалізацією відповідної правової бази та інфраструктури Казахстан має всі шанси стати лідером у сфері цифрових активів Центральної Азії, сприяючи диверсифікації економіки та підвищенню міжнародної конкурентоспроможності.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Нова політика Казахстану щодо цифрових активів: паралельна корекція податків та інновації в регулюванні
Динаміка шифрування податкової системи та регулювання в Казахстані
1. Вступ
1.1 Загальний огляд країни
Казахстан є республікою, що розташована на перетині Євразійського континенту, та є найбільшою країною без виходу до моря у світі. Після проголошення незалежності 16 грудня 1991 року Казахстан став однією з країн Центральної Азії з швидким економічним розвитком та відносно стабільною політичною ситуацією. Варто зазначити, що Казахстан виділяється в сфері видобутку біткойнів: станом на березень 2025 року вже зареєстровано 75 офіційних компаній з видобутку.
1.2 Якісна характеристика цифрових активів
Згідно з законами Казахстану, цифрові активи - це майно, створене у електронній цифровій формі, що має специфічні цифрові коди та шифрувальні характеристики. Вони не є одиницями обліку грошей або законною валютою, а реєструються та захищаються за допомогою технології розподілених даних. Міжнародний фінансовий центр Астани додатково уточнює, що цифрові активи є цифровим вираженням вартості, яке може використовуватися як засіб обміну, одиниця виміру або засіб накопичення, але не випускається або не гарантується жодним урядом.
2. Шифрування податкової політики та її динаміка
2.1 Загальна інформація про податкову систему
Податкова система Казахстану в основному включає податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість та інші податки. Новий Кодекс податків, який набрав чинності в 2018 році, є основою податкового законодавства країни.
2.2 шифрування податкової політики
З 1 січня 2022 року Казахстан запровадив податок на споживану електроенергію під час видобутку цифрових активів. З 1 січня 2024 року ставка податку на електроенергію для видобутку цифрових активів становитиме 2 тенге/кВт·год.
Компанії, що займаються індустрією цифрових активів, повинні сплачувати 20% корпоративного податку на прибуток, але фактичний дохід від продажу цифрових активів не враховується в загальному річному доході. Фізичні особи, які продають цифрові активи, повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб, ставка для резидентів складає 10%, а для нерезидентів зазвичай 20%.
Варто зазначити, що під час податкового аудиту 2024 року були виявлені деякі порушення, зокрема недостатня сплата податків підприємствами та заниження доходів фізичними особами, що спонукало податкові органи посилити контроль за всім процесом роботи з цифровими активами.
! Популярні місця для підприємств з майнінгу криптовалют: детальне пояснення системи оподаткування криптовалют Казахстану та регуляторних тенденцій
3. Політика регулювання цифрових активів та її динаміка
3.1 Політика регулювання цифрових активів
Астанинський міжнародний фінансовий центр ( AIFC ) є важливим органом регулювання цифрових активів в Казахстані. У 2018 році створено Астанинську службу управління фінансовими послугами ( AFSA ), яка відповідає за регулювання фінансових операцій в AIFC. Прийнятий у 2023 році "Закон про цифрові активи" заклав правову основу для випуску, обігу та видобутку цифрових активів.
3.2 Останні новини щодо регулювання цифрових активів
На початку 2025 року Казахстан прискорив розвиток системи регулювання цифрових активів. Національний банк опублікував річний звіт "Розвиток національної цифрової фінансової інфраструктури (NDFI)", зосередивши увагу на проекті цифрового тенге та нових застосуваннях цифрових активів у публічних та шифрування платежах.
Президент Казахстану закликав створити більш широку інфраструктуру для легальної обігу цифрових активів та сприяти розробці відповідної правової бази. Національний банк працює над змінами в законодавстві, плануючи регулювати середовище обігу цифрових активів на національному рівні.
Крім того, Казахстан створює регуляторний пісочницю для цифрових активів і планує впровадити ліцензійну систему для постачальників послуг з торгівлі цифровими активами. Уряд також оголосив про створення пілотної зони "CryptoCity", щоб досліджувати застосування цифрових активів у повсякденних транзакціях, і розпочав проект "шифрування-карт", що дозволяє споживачам використовувати безготівкові транзакції, пов'язані з гаманцями, які зберігаються у ліцензованих біржах.
4. Підсумок
Казахстан демонструє відкриту та підтримуючу позицію в сфері цифрових активів, активно вдосконалюючи регуляторну систему та будуючи сучасну інфраструктуру цифрових активів. Ці заходи не тільки закладають основу для розвитку індустрії цифрових активів, але й сприяють підвищенню статусу Казахстану в глобальній цифровій економіці. З поступовою реалізацією відповідної правової бази та інфраструктури Казахстан має всі шанси стати лідером у сфері цифрових активів Центральної Азії, сприяючи диверсифікації економіки та підвищенню міжнародної конкурентоспроможності.